Банк, фінансовий моніторинг і перевірка контрагентів
Банк виконує функцію суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Він аналізує операції, формує профіль клієнта, може запитати документи або зупинити платіж.
Для звичайного ФОПа це формальність. Рівно доти, доки не з'явиться щось нетипове.
Головне, що курси подають неправильно
Ви зустрінете таку градацію: до 30 000 грн не перевіряють, від 30 000 до 400 000 можуть перевірити, від 400 000 – обов'язковий моніторинг.
Норма цього не підтверджує. Ні 30 тисяч, ні безумовності 400 тисяч у ній немає.
Ось що каже закон насправді. Стаття 20 Закону від 06.12.2019 № 361-IX:
Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень [...] за наявності однієї або більше таких ознак:
Далі йдуть п'ять ознак:
- одна зі сторін зареєстрована в державі-агресорі або в юрисдикції, що не виконує рекомендації FATF;
- операції політично значущих осіб, членів їхніх сімей і пов'язаних осіб;
- переказ коштів за кордон, у тому числі в офшорні зони;
- фінансові операції з готівкою: внесення, переказ, отримання;
- операції електронного резидента.
Що це змінює на практиці
Поріг 400 тис. грн сам по собі не запускає нічого.
Звичайний безготівковий платіж від українського контрагента на 500 тис. грн пороговою операцією не є. Жодна з п'яти ознак не виконана.
А от внесення готівки на 400 тис. грн – є.
Що при цьому правда
Підозрілі операції повідомляються незалежно від суми. Це пункт 8 «в» частини 2 статті 8 закону.
Працює ризик-орієнтований підхід. Маленька, але дивна операція може викликати питання. Велика і зрозуміла – ні.
Це і є справжній механізм. Не пороги з курсів.
Які документи можуть запитати
- паспорт і податковий номер;
- довідка про місце проживання;
- виписка про реєстрацію ФОП і виписка з ЄДР;
- витяг з реєстру платників єдиного податку;
- ліцензії;
- банківські виписки;
- документи про походження коштів: договори купівлі-продажу, довідки про кредити;
- декларації і квитанції про сплату податків.
Що може зробити банк
- заморозити кошти до з'ясування;
- відмовити в обслуговуванні і розірвати договір;
- повідомити Держфінмоніторинг;
- повідомити податкову, якщо операції йдуть по рахунку фізособи, а схожі на підприємницькі.
Є ще одна практична деталь. Після розірвання договору великий банк може внести клієнта в чорний список. Повернутися туди майже нереально.
Що знижує ризик
- зрозумілі призначення платежів;
- підприємницький рахунок тільки для підприємницької діяльності;
- готовність швидко дати пояснення і документи.
Три прості речі, і всі три залежать від вас.
Ризикові контрагенти
Операції з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, ставлять під сумнів реальність самої операції.
Перевіряти контрагента варто до угоди. Особливо при суттєвих сумах.
Чого тут немає. Як саме перевіряти і за якими ознаками – цього в курсах не розкрито. Готового переліку ознак ми вам не дамо, бо взяти його нізвідки.
Що можна зробити самому: подивитися систему оподаткування і групу контрагента у відкритих реєстрах. Ця перевірка потрібна вам і з іншої причини – через коло замовників для другої групи.
Що робити далі
- Перевірте призначення своїх платежів за останній місяць. Чи зрозумілі вони сторонній людині?
- Приберіть з підприємницького рахунку все, що не стосується бізнесу.
- Тримайте документи про походження коштів. Не для податкової, а для банку.